10 клас
Тема: Імпресіонізм творчості М.Коцюбинського, М.Черемшини, В.Винниченка
Імпресіонізм М.
Черемшини
У західноукраїнській прозі кінця
ХІХ — поч. ХХ ст. найбільш відомим оригінальним представником імпресіонізму був
Марко черемшина. Імпресіонізм охоплює і ранні поезії у прозі, і пізніші новели,
риси напрямку зустрічаються практично у кожному творі письменника. Персонажі
черемшини живуть емоціями і почуттями, на першому місці — їхні враження.
Дотримуючись поетики імпресіонізму, письменник зосереджує свою увагу на
кольорових ефектах, фіксує погляд на зорових і слухових враженнях. Так, у
повісті «Забобон» читаємо: «Панотець бере попід руку молодого війта, і оба
ходять собі під парасолькою та й вихваляють челядь за її роботу, за розпалене
личко черлене, за різьблені груди, що, гей мохнаті гусятка, проколюються крізь
тоненькі білі сорочки, та за тоненький голос, що стелиться на запашне сіно
разом із сонячним проміннєм і легоньким леготом підоймаєся над толокою та й
лине понад лісами ід тим білим голубам, що забирають на крила дівочі та
молодичині співанки і несуть їх у голубе небо».
Новелістика Черемшини характеризується типовим для імпресіонізму пейзажем,
названим ю. Кузнецовим «виражальним» — «це така картина природи, яка передає не
так місце події, як настрій, переживання героя». яскравим прикладом може
слугувати пейзаж із новели «Бабин хід», за допомогою якого підкреслено
страждання самотньої людини: «Потоки біжать нестримно стрімголов додолу,
вижолоблюють гірські кременисті груди та й підстругують дорогу, що на худих
гірських ребрах звисає враз з бабою, отік парубоцький пояс на старечім череві».
Письменник розуміє важливість пейзажу, який поглиблює ліризм розповіді та
драматизм її звучання, вводить читача у світ почуттів і настроїв персонажів та
налаштовує на потрібний емоційний лад.
У прозі М. Черемшини зустрічаємо й інші характерні для імпресіонізму ознаки:
суб’єктивна оповідь, зосередження уваги на відтворенні переживань через чуттєві
враження, відсутність сюжету у звичному розумінні, ущільнення часового
простору.
Імпресіонізм М.
Коцюбинського
М. Коцюбинський захоплювався творчістю західноєвропейських та
скандинавських авторів, їхні твори надихнули письменника на створення зразків
модерної літератури. У творах митця основна увага зосереджується на
внутрішньому стані людини, на її переживаннях та емоціях. Тож не дивно, що після
1901 року провідним жанром своєї творчості письменник обирає
соціально-психологічну новелу. ю. Кузнецов, дослідник творчості М.
Коцюбинського, зазначає: «Особливість стилю Коцюбинського, — і це має
безпосередній стосунок до його імпресіонізму, — полягає в тому, що він, як
правило, не змальовує раціональну сферу психіки людини. Психічний світ
персонажів у Коцюбинського постає насамперед у зовсім іншому вимірі —
емоційно-чуттєвому».
Творчість письменника тісно пов’язана з живописом імпресіоністів,
він навіть жанр своїх творів визначає як акварель, образок, етюд. Письменник
був переконаний, що «загальна кольорова стихія» сприяє «утворенню гармонійного
цілого з психологією моменту дії».
Суттєвими ознаками імпресіоністичної новели М. Коцюбинського є
ліризм і психологізм. «Психологічне в його творах стало не тільки важливим
засобом зображення соціального, а й визначило характерні художні прийоми.
Неабияку роль тут відіграли також інтерес письменника до наукових знань з
психології, ряд обставин особистого життя, нахил до самоспостереження», —
вважає Ю. Кузнецов. Для створення більш реалістичних картин письменник
використовує зорові та слухові образи.
Вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського є новела
«Intermezzo». У творі відсутній звичний сюжет, але можна говорити про наявність
внутрішнього сюжету, в основі якого — зіткнення двох станів митця — втоми і
зцілення. Форма подачі змісту — монолог, у якому ми «бачимо» картини
навколишньої дійсності, відчуваємо стан героя, його внутрішні переживання і
враження від почутого і побаченого. Якщо говорити про особливість творчої
манери письменника, то це, за словами Євгена Федоренка, «тонка фіксація
вражень, лаконічність вислову, глибокий ліризм, ритмічність та плавність мови,
майстерність описів природи та глибинний психологічний аналіз». Тобто все це
риси, притаманні імпресіонізму.
Імпресіонізм В. Винниченка
В. Винниченко прийшов у літературу на початку ХХ століття, коли
письменники, не задоволені можливостями реалізму, шукали нових шляхів
осмислення і відображення дійсності. Та і читачі чекали чогось нового.
Винниченко — дослідник людської душі, він прагне показати, чим вона живе,
розкрити складність характерів персонажів, зрозуміти зумовленість їхніх
учинків. Імпресіонізм став прикметною рисою романів письменника (Записки
Кирпатого Мефістофеля», «чесність з собою» ). Саме психологічний аналіз думок
та дій позитивних та негативних персонажів перебуває в колі інтересів автора.
Імпресіонізм також виявляється у зорових деталях, контрастному зіставленні
образів, емоційності, грі світлотіней, тонких психологічних рухах. Письменник
цікавиться психологічним виявом егоцентричного індивідуалізму, у творчості
посилюються біологічні та сексопатологічні мотиви.
Найкращі твори письменника написані надзвичайно майстерно, для
імпресіонізму Винниченка притаманним є звернення уваги на зорові деталі, на
рухи-рефлекси. Авторові вдається на перший погляд нескладний сюжет загострити
антитезами чи несподіваними зовнішніми ефектами.
Тема: М.Коцюбинський. Загальний огляд життя і творчості.
Домашнє завдання: вивчити конспект, прочитати новелу М.Коцюбинського "Intermezzo".
11 клас
Тема: Олесь Гончар. Роль у духовному відродженні нації.
Домашнє завдання: прочитати новелу "Модри Камень", записати композицію твору.
8-А клас
Тема: Однорідні члени речення (зі сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв'язком).
