На урок 30.11.21

 

На урок 30.11.21

 ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ

Прочитайте наведений у рамці нижче уривок.

Які складники креативності, на Вашу думку, є особливо важливими для самореалізації людини та її конкурентноспроможності на ринку праці?

Відповідаючи на питання, дотримуйтесь таких вимог:

• сформулюйте тезу,
• наведіть два переконливі аргументи, що найкраще підтвердять Вашу думку,
• проілюструйте один з аргументів окресленою в часі й просторі подією з історії чи суспільно-політичного життя або випадком з власного життя, а інший – прикладом з мистецтва (художньої літератури чи інших видів мистецтва) (зазначте автора й назву твору, укажіть на  проблему, порушену митцем, художній образ, через який проблему розкрито, наведіть цитату тощо; не переказуйте змісту художнього твору, не давайте повної характеристики óбразів),
• сформулюйте висновок.
• 
  
• 
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
  
• 
  

На урок 28.11.21

 

На урок 26.11.21

 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Українська мова 9-А клас

Тема: Складнопідрядні речення з обставинними підрядними частинами. Складнопідрядні речення з підрядними місця й часу.

Домашнє завдання: & 21, вправа 2, ст.77.

Українська література 9-А клас

Тема: І.Котляревський "Енеїда". Історія появи твору. Національний колорит, зображення життя всіх верств суспільства. Бурлескний гумор.

Домашнє завдання: виписати цитати до характеристики Енея.

Українська література 10 клас

Тема: Українська література кінця XIX-початку XX ст.

Характеристика змін у суспільно-політичному і культурному житті. Основні тенденції розвитку української літератури: неонародницька і модерністська. Герой української літератури 10-х років XX ст.

1. Зміни в суспільно-політичному і культурному житті кінця ХІХ — початку ХХ ст.

Літературний процес наприкінці ХІХ — початку ХХ століття припадає на період інтенсивного розгортання визвольного руху в Російській імперії. В результаті подальшого економічного, політичного і культурного розвитку, революційних подій 1905-1907 років очевидною стала необхідність глибоких соціальних та економічних перетворень в Україні, народ продовжував боротися за своє національне самовизначення.

З’явилося нове покоління українських діячів, які вже не вагалися щодо власної національної належності й гордо називали себе «національно свідомими українцями». вони войовничо вимагали для свого народу національних прав, політичної свободи й соціальної справедливості.

Ці нові українці були переважно студентами. Особисті контакти між собою вони зав’язували в гімназичних чи університетських колах. Першою організацією молодих свідомих українців було «Братство тарасівців». створене в 1891 році. Його членами стали І. Липа, Б. Грінченко, М. Міхновський. «Тарасівці». опублікували «Декларацію віри молодих українців». у якій проголошували намір стати істинно українською інтелігенцією, закликали українських письменників наслідувати європейські зразки, замість російських.

У січні 1900 року в Харкові студентами була організована Революційна українська партія, до складу якої входили Л. Матусевич, Д. Антонович, М. Русов, Д. Познанський.

У перші роки ХХ століття все ще існує велика різниця між українцями Російської імперії та їхніми західними співвітчизниками. У Києві все ще забороняється публікувати книжки українською мовою, у Львові ж існують українські наукові товариства, школи, масові організації та кооперативи, парламентські представництва, виходять газети політичних партій. У Російській Україні національна інтелігенція все ще гуртується в невеликі, зосереджені в містах громади, в Галичині та на Буковині вона, спираючись на велику частину недавніх вихідців із селянського середовища, працює в тісному контакті з селянством у товариствах «Просвіта». кооперативах, політичних партіях.

Отже, початок ХХ століття характеризується економічною кризою і загостренням соціальних суперечностей, які стали причиною подальшої активізації суспільно-політичного і національного руху. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. А література, не задовольняючись формами критичного реалізму, теж ніби опинилася на роздоріжжі. Перед письменниками стояло завдання осмислити кризу в соціальному середовищі та мистецтві і віднайти шляхи подальшого розвитку культури.

2. В українській літературі початку ХХ ст. чітко окреслилися такі основні тенденції розвитку: неонародницька (С. Васильченко, В. Самійленко, Б. Грінченко, А. Тесленко) і модерністська (П. Карманський, М. Яцків, М. черемшина, М. Коцюбинський, В. Стефаник, О. Кобилянська, В. Винниченко та ін.). якщо представники першої виступали за збереження національно-культурної ідентичності, то прихильники модернізму орієнтувалися на загальноєвропейський літературний процес та його універсалізм.

Оскільки український реалізм був здебільшого народницьким, «селянським». реалізмом, остільки антинародництво стало важливою засадою модерністів. Прозвучали заклики до оновлення і розширення проблемно-тематичного діапазону, відходу від переважно селянської тематики, характерів, зрештою, мови, лексики. Нарешті, на противагу народницькому реалізмові, модернізм відстоював пріоритет індивідуального над колективним, права особистості, а не абстрактні інтереси суспільства, в жертву яким приносилися особисті пориви.

Неонародники висловлювали думку про неможливість пізнати природу людини, піддавали сумніву необхідність революційної боротьби, яка вела до кровопролиття. Декотрі з них були прихильниками теорії «малих діл». зокрема Б. Грінченко та Олена Пчілка, прагнули підвищувати загальнокультурний рівень народних мас і їхню естетичну свідомість.

Неонародники по-іншому, ніж модерністи, розглядали проблему особи і народу, а саме деромантизували складники цієї історичної двоєдності. Позитивне і негативне в людині (її червоточину) вони розкривали незалежно від класової чи майнової приналежності («Мати». А. Тесленка), застерігали від агресивності темних сил людської натури, які найчастіше проявляються у вседозволеності обивательства («В темряві». «Московський гедзь». «Обивательські жарти». С. Васильченка), не бачили можливості подальшого розвитку, якщо мова йшла про переступ через кров або насильство над волею ближнього («Брат на брата». Б. Грінченка), а перспективи суспільства пов’язували виключно з еволюційним шляхом розвитку. Тому-то в їхній творчості центральною проблемою була соціальна проблема духовної зрілості особи і загалу.

Виходячи з просвітницької програми, неонародники особливого значення надавали релігійним постулатам моральності, духовному очищенню і прозрінню. Саме релігія, на думку багатьох, повинна стати ланкою, що об’єднає народ та інтелігенцію, гарантуючи, зокрема, дієвість закликів до любові, правди, братерства та «єдиномислія». (Т. Шевченко) як найщирішої форми об’єднання людей. Неонародникам була близькою ідея К’єркегора про внутрішнє переродження кожної людини завдяки можливості вибору власної життєвої позиції.

Творчість неонародників характеризується посиленням емоційного начала та активізацією оцінного слова автора. Як приклад можна назвати поезію В. Самійленка, у якій відчувається болючий сором за свій народ, що розгубив духовні цінності і перебуває в ярмі підневільного життя. Болем і смутком пронизані вірші поета, бо душа його не може миритися з тим, як живе Україна та українці. Так, у вірші «Українська мова. (Пам’яті Т. Шевченка)». автор в алегоричній формі змальовує становище, у якому перебуває українська мова. В. Самійленко відомий також і як талановитий гуморист і сатирик. Центральним образом його сатиричних творів був такий собі «патріота Іван». перевертень і манкурт, який «любить Україну за хліб і кусень сала».

Талановитий реаліст-прозаїк А. Тесленко у своїх творах змальовував життя найбідніших селян та інтелігенції, нужду, безземелля, безробіття, експлуатацію та знущання поміщиків та царських чиновників. Єдиним виходом і позбавленням від труднощів життя письменник вважав не боротьбу, а смерть («Хай живе небуття». «Тяжко». «Прощай, життя». «Страчене життя».. Твори письменника просякнуті настроями відчаю і песимізму.

У них автор передає такі почуття, як ненависть до панів і любов до бідняків. Тема соціальної несправедливості — провідна у творчості Тесленка.

С. Васильченко розпочав свою літературну діяльність 1910 року й досяг значних успіхів у жанрі новели. Основні мотиви творчості — любов до знедолених мас і ненависть до гнобителів («Осіння казка». «Мати». «Крамольна ніч». «Петруня».. Також автор звертався до таких тем:

✵ змалювання крайнього зубожіння селян та безпросвітного життя їхніх дітей («Дома». «Волошки». «Дощ»);

✵ доля сільських учителів («Вечеря». «Над Россю»);

✵ загибель народних талантів («Талант». «У панів»);

✵ віра в краще майбутнє народу, прагнення до свободи («На світанні». «За мурами»).

Однією з найкращих новел С. Васильченка є новела «Мужицька арифметика». де селяни говорять про необхідність експропріації поміщицьких земель.

3. Можна стверджувати, що формування неонародницької та модерністської течій в українській літературі початку XX ст. було пов’язане з питаннями про шляхи й напрями національно-культурного самовизначення.

Молоде покоління українських письменників, розквіт творчості яких припадає на цей період, під впливом соціально-культурної ситуації в Україні і нового досвіду європейських літератур дедалі більше усвідомлює обмеженість критичного реалізму, тому виступає за необхідність змін, відходу від традиційних проблем і форм їх зображення. Визрівав протест проти натуралізму, вузького просвітянства, «грубого реалізму». росло бажання якимось чином наблизитися до новітніх течій європейської літератури.

Своєрідність літературного розвитку кінця ХІХ — початку ХХ ст. розуміли вже сучасники. Підтвердження цьому знаходимо в статті І. Франка «З останніх десятиліть ХІХ віку». (1901 р.), у якій він зазначає: «Засвоївши літературні традиції своїх учителів, молода генерація письменників, до яких належать Ольга Кобилянська, В. Стефаник, Л. Мартович, Антін Крушельницький, Михайло Яцків і Марко черемшина, прагне відображати своєрідність українського життя в зовсім новій європейській манері». Вони шукали нові теми і прийоми узагальнення життєвого матеріалу, прагнули показати багатий внутрішній світ людини, а суспільні відносини показували через їхнє переосмислення у свідомості особистості.

У розвитку української літератури розпочинається новий виток — епоха модернізму.

4. Герой української літератури 10-х років ХХ століття: традиційне і новаторське.

Традиційною в українській літературі кінця ХІХ — початку ХХ ст. залишається селянська тема. Розвиток капіталізму в сільському господарстві спричинив диференціацію селянства, коли одні швидко збагачувалися, стаючи мільйонерами-землевласниками, а інші, втративши рештки землі, перетворювалися на пролетарів, котрі не знали, до чого прикласти свої руки. Саме цю трагедію сотень тисяч колишніх хліборобів зображують у своїх творах Михайло Коцюбинський («Фата Моргана»., Володимир Винниченко («Голота»., Ольга Кобилянська («Земля»., Василь Стефаник («Синя книжечка». «Новина»., Тимофій Бордуляк («Жура»., Грицько Григоренко («Батько»., Микола Чернявський («Під похилою вербою»..).

Типовий образ — селянина, хлібороба, бідняка та багатія-експлуататора, визискувача. Нові образи — мільйонера-землевласника та робітника-наймита, спролетаризованого селянина-бідняка.

Українська проза не могла не відобразити і таке суспільне явище, як еміграція у пошуках кращої долі. Ця трагедія галицького та буковинського селянства правдиво передана в творах Василя Стефаника («Камінний хрест»., Осипа Маковея («Туга»., Тимофія Бордуляка («Бузьки». «Ось куди ми підемо, небого». «Іван Бразилієць».. В основі цих творів — бачене і пережите самими письменниками, тому картини народного горя вражають своєю правдивістю.

Новий образ — селянина-емігранта.

Пробудження соціальної свідомості селянина художньо досліджується в повістях «Перехресні стежки». і «Великий шум». Івана Франка, «Фата Моргана». Михайла Коцюбинського, оповіданнях «Виборець». Наталії Кобринської, «Ось поси моє!». Леся Мартовича, «За пашпортом». Архипа Тесленка, новелі «Палій». Василя Сгефаника. «Коли не бути вільним, то краще не жити. Бо рабське життя недостойне людини». — така думка проймає повість «Весняна повідь». Миколи Чернявського.

Новий образ — селянина-бунтаря, борця за краще життя, а також інтелігента, який вболіває за долю народу і присвячує своє життя служінню загальній справі.

Перша народна революція в Росії визначила тематику багатьох творів українських письменників. Політика самодержавства викликала у Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченка, Лесі Українки, Архипа Тесленка, Миколи Чернявського, Степана Васильченка, Гната Хоткевича протест та гнівний осуд. Коцюбинський викриває політику царизму в новелах «Сміх». «Він іде». «Persona grata». створює світлі образи революціонерів у новелах «В дорозі». «Невідомий». «Подарунок на іменини». «На острові». Образи нових селян, одухотворених визвольним рухом, постають з творів Тесленка («Немає матусі!». «В тюрмі». «Що б з мене було?»., Васильченка («Мужицька арихметика»..

Новий образ — революціонера та нових селян, одухотворених визвольним рухом, інтелігента, що зневірився в ідеалах.

Оригінально трактують українські прозаїки традиційні для української прози теми: інтелігенція та народ, народна освіта. У поле їхнього зору потрапляють чиновники, містечкові крамарі, поліцейські. У своїх кращих творах митці піддаються нищівному висміюванню мораль представників цих суспільних груп. Насамперед слід згадати оповідання та повісті Ольги Кобилянської («Людина». «царівна». «Ніоба»., Осипа Маковея («Два ставки». «Казка про невдоволеного русина»., Миколи Чернявського («Кінець гри». «Варвари»., Любові Яновської («Городянка»., Леся Мартовича («Перша сварка». «Кадриль». «Прощальний вечір».. Новий образ освіченої жінки, що не може змиритися з бездуховністю міщанського середовища, жінки, яка намагається відстояти свої права.

Глибоко і всебічно розкривають митці ті жахи, які принесла народові світова війна 1914-1918 рр. війна, незважаючи на те, що тема воєнного лихоліття була цілком новою для української літератури. Привертає увагу гуманістичний, антимілітаристський пафос творчості наших прозаїків, безкомпромісний осуд політики верхів, що штовхнула мільйони людей в пекло насильницької смерті. Так, цикл новел Марка Черемшини «Село за війни». є не тільки художньою панорамою зруйнованого гуцульського села, а й гнівним обвинуваченням мілітаризму. Збірка нарисів Маковея «Кроваве поле». створює символічний образ знищеної війною української землі. Про страждання солдатів російської армії, про жорстоку смерть кинутих у пекло війни людей розповідає «Окопний щоденник». Васильченка.

Новий герой — солдат у пеклі війни.

Актуальними стають нові теми: життя інших націй і народностей (кримсько-молдавський, італійський цикли новел М. Коцюбинського; оповідання «Асан і Зейнеп». Х. Алчевської).

Новий герой — представник інших націй і народностей.

Домашнє завдання: вивчити конспект.

Українська мова 11 клас

Тема: Контрольна робота № 2. "З історії риторики й ораторського мистецтва. Основи ораторського мистецтва".

Тестування на Всеосвіті https://vseosvita.ua/test/start/tjd102.

Домашнє завдання: повторити вивчене в попередніх класах про словосполучення й речення

На урок 25.11.21

 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Українська мова 8-А клас

Тема: Неозначено-особові речення. Узагальнено-особові речення.

Домашнє завдання: & 21-22, вправи 253, 256.

Українська література 9-А клас

Тема: Нова українська література.Суспільно-історичні, культурні обставини. Літературний процес кінця XVIII-першої половини XIX ст. 

           Іван Котляревський.Творчість письменника - новий етап у розвитку національного самоусвідомлення.

Домашнє завдання: прочитати поему "Енеїда".

Українська література 10 клас

Тема: Контрольна робота за творчістю І.Карпенка-Карого та Б.Грінченка.

Тестування на Всеосвіті https://vseosvita.ua/test/start/qnt377

Українська література 11 клас

Тема: Контрольна робота за творчістю Ю.Яновського та В.Підмогильного.

Тестування на Всеосвіті https://vseosvita.ua/test/start/zfh681

На урок 24.11.21

 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Українська мова 9-А клас

Тема: РМ. Ділові папери. Заява.

Домашнє завдання: & 19, вправа 4, ст.71

Українська мова 10 клас

Тема: Нововведення в українському правописі.

Тема: Редагування текстів з орфографічними помилками.

      1. Неможу слухати миланхолійної музики. А вже най менше такої, що

преваблює зразу душу ясними, до танцю визиваючими грациозними звуками, а

від так, зрікаючися їх незамітно, льється лиш одною широкою струєю смутку! Я

роспадаюся тоді в чуття і неможу опертися настроєві сумному, мов креповий

флер, якого позбутися мені нетак лехко. За те, як пронесется музика блиску, я

подвійно живу. Обнімала би тоді цілий сьвіт, заявляючі далеко-широко, що

музика грає! І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти і відгадувати

по “мотвах”, одна з моїх товарищок, якої душа не мов складалася з тонів і була

сама олицетворина музика. Вона вічно шукала гармоніі. В людях, в їх

відчувані, в їх відносинах до себе і до природи…

2. На дворі весна в повні. Куди неглянь — скрізь розвернулося, роспустилося,

 зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще невспіло наложити

 палючих слідів на землю: як на великдень дівчина, красуєця вона в своїм

 роскішнім убранні... Поле — що безкрає море — скільки зглянеш — розіслало

 зилений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіпялось небо —

 ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне... З неба, як

 ростоплене золото, льється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає

 соняшна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... Лигенький вітрец

 подихав з теплого краю, перебігав з нивки на нивку, живив, освіжав кожну

 билинку... І ведуть вони між собою тихутаємну розмову: чутно тільки шелист

 жита, травиці...

Домашнє завдання: виконати тести; & 20-31 (повт.), підготуватися до к.р.

   1. Виберіть рядок, у якому в усіх словах приголосні звуки подвоюються

А буд..а, бравіс..імо, фін..али, бул..а;

Б  інтермецо..о, барок..о, Ізабел..а, пен..і, Брюс..ель;

В  клас.., ідил..ія, Апол..он, віл..а, андор..ський;

Г  лібре..о, ват.., брут..о, мот..о, бон..а;

Д  Марок..о, ір..аціональний, Рус..о, Ват…, ман..а.

2. Мовним нормам не відповідає написання слова

А  Туманність Андромеди;

Б  Чумацький Шлях (сузір’я);

В  Північнокримський канал;

Г  країни Близького Сходу;

Д  Південно-Африканська Республіка.

3. Літеру  е слід писати в усіх префіксах

А  пр…мудрий, пр…боркати, пр…стол, пр…краса;

Б  пр…земкуватий, пр…черствілий, пр…порошений, пр…поганий;

В  пр…освященство, пр…спокійний, пр…злий, пр…подобний;

Г  пр…чвалати, пр…сумирний, пр…ускіпливий, пр…чіпливий;

Д  пр…велебний, пр…добрий, пр…красний, пр…вільний.

4.Укажіть, у якому рядку на місці пропущеної літери слід писати и

А  б..нт, з..гзаг, с..лует, ц..клон, к..лограм;

Б  ш..фер, ц..стерна, к..парис, к..моно, ф..рма.

В  д..зель, с..мпатія, к..ргиз, ж..лет, ж..рафа;

Г в..мпел, г..ант, б..лет, в..траж, реж..м;

Д  ц..клон, ід..лія, т..тан, ф..ніш, Ч..каго.

 

5.Укажіть, у якому рядку на місці пропущеної літери слід писати и

А  р..туал, д..спетчер, інц..дент, ц..фра, в..кінг;

Б  д..версант, д..ктор, б..льярд, Р..м, д..ригент;

В  р..нг, конт..нент, експер..мент, К..тай,  б..ографія;

Г  кред..т, гард..на, ц..ферблат, дж..гіт, метод..ка;

Д  з..гзаг, Лейпц..г, Л..сабон, Л..ван, ш..рма.

6.Укажіть, у якому рядку в орудному відмінку всі слова пишуться з подвоєними приголосними

А  Повідь, міць, одіж, честь, молодість;

Б  сіль, тінь, піч, папороть, кров;

В лань, дань, щедрість, подорож, ніч;

Г  річ, мідь, галузь, паморозь, вісь;

Д  скатерть, жовч, повінь, ніч, січ.

7.Позначте рядок, у всіх словах якого відбувається спрощення в групах приголосних

А  кіс..лявий, балас..ний, радіс..ний, щас..ливий;

Б  захис..ний, зап’яс..ний, заздріс..ний, хвас..ливий;

В  ціліс..ний, пес..ливий, корис..ливий, тиж..невий;

  Г  шіс..надцять, облас..ний, проз..ний, контрас..ний.

 8. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса –ськ-. У всіх прикметниках треба писати суфікс –цьк- у рядку

А  Дрогобич, герцог;

Б  тюрк, Овруч;

В дивак, Новоселиця;

Г  ткач, баск.

9.Позначте рядок, у якому не порушено правила вживання апострофа.

А  Прес-пап’є, Руж’є, торф’яний, фюзеляж;

Б  ком’юніке, Пів’європи, безязикий, барел’єф;

В  Хьюстон, Міньюст, спьянілий, зап’ястя;

Г  дзвякнути, надвязати, миш’як, рутв’яний.

10. Позначте рядок, у якому в усіх словах на місці пропущених букв слід писати м’який знак.

А  Трин..кати, близен..ко, велетен..ський, вищен,,ці;

Б  змен..шити, ущіл..нювати, запишіть..ся, війс..ко;

В  олівец.., бояз..кий, лікар.., учител..ці;

Г  принос..те, ган..ба, швец.., вознос..ся.

Українська література 11 клас

Тема: ПЧ. Г.Косинка "В житах" - зупинена мить, пошуки порушеної гармонії.

 

Домашнє завдання: підготуватися до к.р. за творчістю Ю.Яновського і В.Підмогильного.

 

На урок 23.11.2021

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

Українська література  10 клас

Тема: Б.Грінченко "Сам собі пан" - маніфест людської гідності. Реалістичність зображення образу селянина Данила. Актуальність проблематики оповідання.

Літературний диктант "ТАК-НІ"

1. Розповідь ведеться від імені третьої особи.  

2. Добувати панського права вирішив головний герой оповідання Данило. 

3. У Данила було троє дітей — син і дві доньки. 

4. Герой купує білет у вагон «первого» класу.  

5. У місті Данило хотів сходити до театру.  

6. Білет на концерт у «залі дворянського собранія» коштував три карбованці. 

7. Данила в залі дворянського собранія заарештували і повели в поліцію. 

8. «Не страшно мені тих поліцейських самих, та страшно тієї ганьби та зневаги». Ці слова належать оповідачеві. 

9. Односельчани Данила дізналися про його пригоду від жінки персонажа. 

10. Данило вміє читати. 

11. Данило інколи їздить до міста у справах громади. 

12. У оповіданні багато діалогів. 

Домашнє завдання: повторити матеріал, підготуватися до к.р. за творчістю І.Карпенка-Карого та Б.Грінченка.

Українська мова 9-А клас

Тема: Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними.

Підготовка до ДПА. Словниковий диктант.

   Велич..ю, в/гору, міл..йон, за/ради, в/наслідок, піднят..я, не/долугий, 

(С,с)ловач..ина,  що/разу,  вр..ваєт..ся, з/давна, (Ш,ш)евченковий  ювілей,

св..тково, взяв/таки, раз/у/раз,  де/не/де, пів/Європи.

 

Тестування

1.  Складнопідрядним є речення:

а) Молоді жонаті і старші парубки в передноворічний вечір ходили по хатах «меланкували».

б) Поки чоловік доїхав до Вільшаниці, надворі зовсім смеркало. 

в) На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осиці, зеленіють левади.

г)  Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.

2. Складнопідрядним з підрядним з`ясувальним є речення:

а) Добрими вважалися дні, коли на небі повний місяць.

      б)  Якщо парубків пускали до хати, вони розігрували різні жартівливі сценки.

      в) Майже повсюди на Гуцульщині, було поширеним вірування в те, що в передноворічний вечір худоба розмовляє між собою.

         г) Адже під руку київського державця має перейти земля Подніпров`я, що віднині поєдналась із великими просторами інших племен слов`янських.

3. Підрядне з’ясувальне є в реченні:

               а) А навкруги так тихо, що росинка з листа не скотиться.

       

       б) Є такі гірські вершини, що сягають аж під зорі.

       

        в) Все, що відбувається в світі природи, має свій смисл.

             

           г) Коли вже народився ти поетом, – за все відповідай у цім житті.

            

4. Складнопідрядні з підрядним з’ясувальним є всі речення, ОКРІМ:

        а) Хто ж не знає, що в кожному українському обійсті має рости ружа й шавлія, любисток і м’ята, чорнобривці й нагідки.

          

        б) На Україні вірили, що поле після битви навесні вкривається маками.

        в) Мабуть, ніколи не зможемо довідатися, хто і коли вперше здогадався втілити  в узорах красу рідної природи свої переживання та відчуття.

            г) Навесні 1904 року Соломія Крушельницька блискуче виступила при тріумфальному відродженні „Мадам Баттерфляй” Пуччіні в Італії, хоча кількома місяцями раніше ця опера зазнала гучного провалу.

         

         5. Складне речення з підрядним з’ясувальним утвориться, якщо серед варіантів продовження речення

З дороги видно було...

        вибрати

   а) вікно, яке блимало світлом каганця.

   б) все, що їхало й йшло до нашого села.                   

   в) так що всі намагалися йти тихіше.

   г) незважаючи на те, що дощ періщив стіною.

6. Складне речення з підрядним з’ясувальним утвориться, якщо серед варіантів продовження речення

Мабуть, почну писати…

        вибрати

    а) коли настане слушна мить.                                    

    б) якщо наполягатимуть друзі.

    г) про що мовчить більшість.

    д) хоч на творчість немає часу.

Домашнє завдання: & 20, вправа 3, ст. 75.

Українська мова 11 клас

РМ. Культура ведення дискусій, полеміки, дебатів професійного характеру.

Тема: РМ. Читання мовчки текстів діалогічного і монологічного характеру, в т.ч. електронного.

Кіднепінг по-українськи

Якось у Бабушкінський райвідділ міліції Дніпропетровська звернулася 45-річна Валентина Зюзенко, яка працює заступником декана факультету одного з міських вишів. Згорьована мати повідомила про викрадення її  11-річного сина. Виявилося, що того дня Андрій пішов до школи, проте додому не повернувся. А синів мобільний відповів незнайомим чоловічим голосом. Голос вимагав за життя дитини 4 тисячі євро.

 Родина Зюзенків таких коштів “нашкребти” не могла. Чи то викрадач зглянувся на благання нещасних батьків,  чи просто виявився зговірливим, однак його вдалось умовити на 700 доларів. Вочевидь, злочинець не мав детально розробленого плану. Але викуп вимагав негайно – за деякий час батько дитини мав прийти на призначене місце, аби віддати викрадачеві гроші й забрати дитину.

Працівники міліції порадили батькові хлопчика не поспішати й тягнути час. Та чоловік був у розпачі:  викрадач постійно нагадував про себе дзвінками з мобільного. Ніякої міліції, казав він, а то… Про те, що ж малося на увазі під “а то…”, батьки воліли не думати.

Батько сів за кермо машини, на задньому сидінні якої сховався правоохоронець, і рушив туди, куди наказав злочинець. За кілька хвилин кіднепер передзвонив знову, наказавши їхати у бік Євпаторійського мосту. Батько  зрозумів, що за ним стежать.

У цей час правоохоронці взялися за звичну справу й досить швидко встановили причетність до викрадення дитини 28-річного місцевого лобуряки Руслана Плішивця. Цей дніпропетровський нероба жив за рахунок пенсії матері-інваліда. Свого часу йому вдалося “закосити” від служби в армії з діагнозом “виразка”. Проте виразка не завадила провадити веселе, наснажене цікавими подіями й пригодами життя. Востаннє Руслана було засуджено до п’яти років позбавлення волі за крадіжки й розбій у грудні 2001 . Але за “гарну поведінку” в’язничний абориген заробив умовно-дострокове звільнення і вийшов на волю на рік раніше присудженого терміну.

Невдовзі батько Андрія дістався Євпаторійського мосту й знову зв’язався з викрадачем. Той наказав вийти з машини й показати гроші. Потім звелів покласти викуп біля купи асфальту. Батько твердо сказав: “Спочатку хочу побачити сина”. “Роби що кажуть! – озвірів кіднепер. – Спочатку гроші, а потім забирай свого скиглія!” Батькові нічого не залишалось, як підкоритися. Він залишив гроші й від’їхав до автозаправки. А там уже побачив сина – переляканого, але живого й неушкодженого.

У цей час Руслан Плішивець забрав гроші й почвалав у бік приватного сектора. Та незчувся, коли невідь звідки вирослі кремезні чолов’яги без зайвих формальностей закрутили йому ручки за нетруджену спину. Чи чув тоді кіднепер “міранду”, нам невідомо, але, мабуть, одразу зрозумів, що вляпався в чергову халепу й конфлікт із законом. Кіднеперу пред’явлено звинувачення у вчиненні захоплення неповнолітнього й вимаганні викупу. А за це світить від семи до п’ятнадцяти заґратованих років.

Здається, все закінчилося добре. Дитина в безпеці, злочинець за ґратами. Проте в цій історії залишається кілька нез’ясованих моментів. Якщо ви, наприклад, думаєте, ніби це викрадення нагадувало нерівний двобій застигнутої зненацька нещасної дитини і кровожерного нападника, що супроводжувався відчайдушним вереском одного й погрозами іншого, то глибоко помиляєтесь. Усе відбулося майже непомітно, навіть таємно, тихо й буденно.

…Того дня молодик-нероба вештався біля школи, розташованої на житловому масиві “Тополь-1″. Його ковбасило від щойно прийнятої на душу дози спиртного. Та для повного щастя йому бракувало якихось ста п’ятдесяти грамів і (або) грошей. Дитячий гамір  спочатку виводив Плішивця з рівноваги, бо заважав концентруватися на вирішенні глобальних для нього проблем. Утім, думка людська інколи плине незбагненними шляхами. Й доти складне уявляється геніально простим. Плішивець знову поглянув на зчинений дітлахами хаос, а тоді його погляд впав на причепуреного “шнурка” в крутому прикиді.

– Напевно, батьки не шкодують грошенят, якщо це жовтеня канючить на хот-дог чи нові кросівки, – розмірковував Плішивець. – І, напевне, викладуть бакси, але вже мені, коли це пискля заплаче й скаже у слухавку татусеві, що дуже хоче жити й боїться цього страшного дядька.

Руслан навіть запишався – це ж треба до такого додуматися!

…Річ у тім, що у дворі цієї школи розташовано пункт прийому брухту – там стоїть страшенний гамір і постійно швендяють “позаштатні працівники” переробної промисловості, які нерідко приходять сюди, аби обміняти поцуплений кутник чи арматурину на “похмільні гроші”.

Періодично зазирав сюди й Плішивець. Траплялися серед збирачів металу й підлітки.

 Того ж дня, після чесно відсиджених уроків і неодмінного перегляду мультиків Андрійко знову заспішив до школи. Вірніше, до халабуди на шкільному подвір’ї .Хлопчик, маючи надію заробити “на морозиво”, узяв зі своєї квартири, в якій нещодавно зробили ремонт, дві старі труби, закинув на тачку й почимчикував “до школи”. Саме неподалік цього “рудного родовища” засів в очікуванні дива Руслан, який і помітив хлопчину з мобілкою на нашийній мотузці…

Психологічний розрахунок Плішивця був бездоганний. Коли дорослий дядечко запропонував Андрійкові взяти участь у надзвичайно прибутковому рейді до яру, на дні якого, мовляв, лежить купа металолому на “тисячі гривень”, шестикласник із захватом погодився. Треба лишень трішки допомогти, вмовляв Плішивець, – притримати, завдати, й, уважай, кілька сотень у тебе в кишені. Та Андрія не треба було вмовляти.

Тому, не привертаючи до себе зайвої уваги, цей дивний дует дістався станції “Зустрічна”. Коли відійшли досить далеко, чолов’яга раптом затулив хлопцеві рота долонею й поволік у глибокий яр, де й організував імпровізовану буцегарню.

Викрадач наказав жертві сидіти тихо й сумирно, погрожуючи розбити хлопцеві голову камінюкою в разі непокори. Мовляв, він воював у В’єтнамі (!), знається на тайському боксі й зможе без зайвої напруги розправитися з таким шмаркачем.

Андрійко пізно зрозумів, що втрапив до пастки. Йому нічого не залишалося, як підкорятися наказам здорованя. Хлопець віддав свій Alcatel, допоміг знайти у телефонній книжці номери батьків і похнюплено спостерігав за тим, як вирішується його доля.

Важко уявити, що пережили тоді Андрій та його батьки. Страшно навіть подумати про те, що було б, якби злочинець зірвався, розлючений довгими переговорами або хлопцевою непокорою. Важко уявити, що було б, якби міліція втратила контроль над ситуацією. Та в цій історії багато питань усе ж залишаються нез’ясованими.

Чи знали згорьовані батьки про те, чим займається на дозвіллі їхній син? Якщо знали, то чи вповні уявляли собі, чим може загрожувати дитині така підприємницька діяльність? Чи знали правоохоронні органи Дніпропетровська про функціонування пункту приймання брухту просто на подвір’ї школи? Чи знала адміністрація школи, чим таке сусідство загрожує її вихованцям? Чи підраховували колись наші можновладці, скільки подібних точок, генделиків, “одноруких бандитів” і комп’ютерних клубів розташовано на території українських шкіл? Усі ці питання, на жаль, риторичні…

(989 слів)

Геннадій КАРПЮК

 

 Тести

1.Про що повідомила міліції Валентина Зюзенко?

А       Про замах на її життя;

Б       про спробу обікрасти її квартиру;

В       про телефонного терориста;

Г       про зникнення її 11-річного сина.

2.Як правоохоронці зрозуміли, що злочинець не мав детально розробленого плану?

А       Він постійно телефонував і дуже нервувався;
Б       він навіть не ховався;
В       він знизив суму викупу з 4 тисяч євро до 700 доларів;
Г       він назвав себе.

3.Як Андріїв батько здогадався, що за ним стежать?

А       Побачив машину , що увесь час їхала слідом;
Б       через кілька хвилин руху викрадач наказав змінити маршрут;
В       побачив машину, у якій сидів його син;
Г       відчув інтуїтивно.

4.За що Руслан Плішивець відбував покарання?

А       за крадіжки й розбій;
Б       за вбивство;
В       за викрадення дитини;
Г       за телефонний тероризм.

5.Чому Андрій після закінчення занять повернувся до школи?

А       Забрати змінне взуття;
Б       у бібліотеку по книжку;
В       він прийшов здати металобрухт до пункту прийому, що знаходився на шкільному подвір’ї;
Г       пограти з друзями у футбол.

6.Чому Андрійко пішов з незнайомцем?

А       Той пообіцяв йому цукерок;
Б       чоловік пообіцяв йому за допомогу поділитися грішми від металобрухту, що знаходився в яру;
В       незнайомець силою потяг його до яру;
Г       незнайомець пообіцяв подарувати Андрійкові собаку.

7. Що відбулося на станції «Зустрічна»?

А       Чоловік вдарив малого і той знепритомнів;     
Б       чоловік затулив хлопцеві рота й поволік у яр, де й організував імпровізовану буцегарню, наказав сидіти тихо й зателефонував батькам Андрія;
В       чоловік посадив його до сараю і зачинив там;
Г       викрадач зв’язав хлопця, відібрав телефон і кинув його самого.

8.Яке покарання загрожує викрадачеві?

А       Довічне ув’язнення;
Б       20 років ув’язнення;
В       25 років у в’язниці.
Г       від 7 до 15 років;

9.Слова «закосив», «шнурок», вжиті у тексті, належать до…

А       Історизмів;
Б       діалектизмів;
В       жаргонізмів;
Г       неологізмів.

10.До якого стилю мовлення належить даний текст?

А       Художній;
Б       науковий;
В       офіційно-діловий;
Г       публіцистичний;

 11.Визначити жанр прослуханого висловлювання.

А      Оповідання;
Б       стаття;
В       нарис;
Г       ессе.

12.Які важливі проблеми порушено у тексті;

А       Проблеми кіднепінгу, відповідальності школи, батьків та суспільства за те що відбувається з їхніми дітьми;
Б       проблеми безвідповідальності батьків та невлаштованість дозвілля дітей;
В       проблема стихійних пунктів прийому металобрухту та безвідповідальності державних служб, що мають контролювати їх;
Г       проблема батьків та дітей та проблема «легких грошей».

ПІДГОТОВКА ДО ЗНО. ТЕСТУВАННЯ НА ВСЕОСВІТІ https://vseosvita.ua/test/start/fdz682

Домашнє завдання: тема 10, вправа 206; & 13-20 (повт.), підготуватися до к.р.