Блог Сидоренко Ірини Володимирівни, учителя української мови та літератури
середу, 22 березня 2023 р.
вівторок, 21 березня 2023 р.
понеділок, 20 березня 2023 р.
неділю, 19 березня 2023 р.
четвер, 16 березня 2023 р.
середу, 15 березня 2023 р.
вівторок, 14 березня 2023 р.
понеділок, 13 березня 2023 р.
неділю, 12 березня 2023 р.
четвер, 9 березня 2023 р.
вівторок, 7 березня 2023 р.
понеділок, 6 березня 2023 р.
четвер, 2 березня 2023 р.
середу, 1 березня 2023 р.
На урок 02.03.23
Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму
Могутній патріарх лісів
У багатьох українських народних піснях дуб постає
як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте. Дуби й дійсно живуть
надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває
понад тисячу років!
Ще в силу давнину люди поклонялися дубові, вірячи
в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими
велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші
навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще
понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього
хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його
довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький
дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте
тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили
молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді
діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятники природи.
Підписатися на:
Дописи (Atom)