Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму
Могутній патріарх лісів
У багатьох українських народних піснях дуб постає
як символ незламної сили, могутності та непереможного довголіття. Чому?
А ось послухайте. Дуби й дійсно живуть
надзвичайно довго. Серед них є справжні патріархи, дуби-довгожителі, яким буває
понад тисячу років!
Ще в силу давнину люди поклонялися дубові, вірячи
в його чудодійну силу. Слов’яни вважали дуб священним деревом. Під цими
велетнями вони приносили жертви богам, справляли релігійні обряди. Предки наші
навіть грізного бога Перуна вирізьблювали з дубових колод.
Знайдено незаперечні докази того, що люди ще
понад п’ять тисяч років тому розтирали жолуді на борошно і випікали з нього
хліб.
Обожнювання дуба, очевидно, зумовлено його
довговічністю, надзвичайною міцністю деревини. Так, славнозвісний Хортицький
дуб прожив майже дві тисячі років, а на Рівненщині нині росте
тисячотрьохсотлітній красень.
Традиційно на відзнаку народження хлопчика садили
молоденький дубок.
Шанують дуб і в наші дні. Насаджуються молоді
діброви, гаї. Старі дуби охороняються законом як найцінніші пам’ятники природи.