Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом (Ліна Костенко).

понеділок, 10 січня 2022 р.

На урок 11.01.22

 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

9-А українська мова

Тема: Складнопідрядні речення з кількома підрядними

Домашнє завдання: & 26, вправа 1 (виписати речення з однорідною підрядністю, підкреслити граматичні основи, побудувати схеми).


11 клас українська мова

Тема: Пряма і непряма мова. Невласне пряма мова. Здогадана пряма мова. Напівпряма мова

1.    

1.     Графічний диктант. Записати речення схемами.

1.   Може я міг би вам допомогти? довірливо запита незнайомий (О. Гончар).

2.  І в цей час хтось весело гукнув Сафроне Андрійовичу! Яким вітром занесло сюди? (М. Стельмах).

3.   Стривай! Петро трохи розмірковує, перелазь через тин, стає поперед мене і вже владно каже Ходімо за мною! 

4. Щось воно недобре подумав Тарас, вдивляючись у пітьму (А. Чайковського).

5.    От і принесли нам лебеді на крилах життя говорить до неба і землі мій дід Демян (М. Стальмах).

6. Хитрий який! насупився заступник. Спочатку я піду попереду (М. Стельмах). 

1.     Мовне конструювання. Замінити пряму мову непрямою.

1.   «Я приїжджала до матері», - мовила дівчина (Є. Гуцало). 2. «Ті школярі, - писав В. О. Сухомлинський, - які, крім підручника, нічого не читають, дуже поверхово оволодівають знаннями». 3. «Колись, дуже давно, - розповідав нам дід, - Григорій був найдужчим парубком на всю губернію…» (О. Довженко).

Редагування речень. Запишіть речення, виправляючи допущені помилки при заміні прямої мови непрямою.

1.   Бабуся попросила онука налити собі молока. 2. Євген гуцало наголошував память наша – глибокий чарівний колодязь. 3. Мені казала мати, що роби добро і чисту совість не віддай за шмати. 4. Учитель попросив учнів принести собі книжки. 5. Дідусь сказав онуку, бери заступ і йди на пустир викопувати яблуньку. 6. Поранений запитав зустрічних, а фронт далеко? 7. Михайло стельмах писав, що я люблю тебе, незрадлива мудрість книг.      

Домашнє завдання: & 39, вправа 385.


10 клас українська література

Тема: Імпресіонізм в українській літературі

Імпресіонізм М. Черемшини

У західноукраїнській прозі кінця ХІХ — поч. ХХ ст. найбільш відомим оригінальним представником імпресіонізму був Марко черемшина. Імпресіонізм охоплює і ранні поезії у прозі, і пізніші новели, риси напрямку зустрічаються практично у кожному творі письменника. Персонажі черемшини живуть емоціями і почуттями, на першому місці — їхні враження. Дотримуючись поетики імпресіонізму, письменник зосереджує свою увагу на кольорових ефектах, фіксує погляд на зорових і слухових враженнях. Так, у повісті «Забобон» читаємо: «Панотець бере попід руку молодого війта, і оба ходять собі під парасолькою та й вихваляють челядь за її роботу, за розпалене личко черлене, за різьблені груди, що, гей мохнаті гусятка, проколюються крізь тоненькі білі сорочки, та за тоненький голос, що стелиться на запашне сіно разом із сонячним проміннєм і легоньким леготом підоймаєся над толокою та й лине понад лісами ід тим білим голубам, що забирають на крила дівочі та молодичині співанки і несуть їх у голубе небо».

Новелістика Черемшини характеризується типовим для імпресіонізму пейзажем, названим Ю.Кузнецовим «виражальним» — «це така картина природи, яка передає не так місце події, як настрій, переживання героя». яскравим прикладом може слугувати пейзаж із новели «Бабин хід», за допомогою якого підкреслено страждання самотньої людини: «Потоки біжать нестримно стрімголов додолу, вижолоблюють гірські кременисті груди та й підстругують дорогу, що на худих гірських ребрах звисає враз з бабою, отік парубоцький пояс на старечім череві». Письменник розуміє важливість пейзажу, який поглиблює ліризм розповіді та драматизм її звучання, вводить читача у світ почуттів і настроїв персонажів та налаштовує на потрібний емоційний лад.

  Імпресіонізм М. Коцюбинського

М. Коцюбинський захоплювався творчістю західноєвропейських та скандинавських авторів, їхні твори надихнули письменника на створення зразків модерної літератури. У творах митця основна увага зосереджується на внутрішньому стані людини, на її переживаннях та емоціях. Тож не дивно, що після 1901 року провідним жанром своєї творчості письменник обирає соціально-психологічну новелу. ю. Кузнецов, дослідник творчості М. Коцюбинського, зазначає: «Особливість стилю Коцюбинського, — і це має безпосередній стосунок до його імпресіонізму, — полягає в тому, що він, як правило, не змальовує раціональну сферу психіки людини. Психічний світ персонажів у Коцюбинського постає насамперед у зовсім іншому вимірі — емоційно-чуттєвому».

Творчість письменника тісно пов’язана з живописом імпресіоністів, він навіть жанр своїх творів визначає як акварель, образок, етюд. Письменник був переконаний, що «загальна кольорова стихія» сприяє «утворенню гармонійного цілого з психологією моменту дії».

Суттєвими ознаками імпресіоністичної новели М. Коцюбинського є ліризм і психологізм. «Психологічне в його творах стало не тільки важливим засобом зображення соціального, а й визначило характерні художні прийоми. Неабияку роль тут відіграли також інтерес письменника до наукових знань з психології, ряд обставин особистого життя, нахил до самоспостереження», — вважає Ю. Кузнецов. Для створення більш реалістичних картин письменник використовує зорові та слухові образи.

Вершиною імпресіоністичного письма М. Коцюбинського є новела «Intermezzo». У творі відсутній звичний сюжет, але можна говорити про наявність внутрішнього сюжету, в основі якого — зіткнення двох станів митця — втоми і зцілення. Форма подачі змісту — монолог, у якому ми «бачимо» картини навколишньої дійсності, відчуваємо стан героя, його внутрішні переживання і враження від почутого і побаченого. Якщо говорити про особливість творчої манери письменника, то це, за словами Євгена Федоренка, «тонка фіксація вражень, лаконічність вислову, глибокий ліризм, ритмічність та плавність мови, майстерність описів природи та глибинний психологічний аналіз». Тобто все це риси, притаманні імпресіонізму.

Імпресіонізм В. Винниченка

В. Винниченко прийшов у літературу на початку ХХ століття, коли письменники, не задоволені можливостями реалізму, шукали нових шляхів осмислення і відображення дійсності. Та і читачі чекали чогось нового. Винниченко — дослідник людської душі, він прагне показати, чим вона живе, розкрити складність характерів персонажів, зрозуміти зумовленість їхніх учинків. Імпресіонізм став прикметною рисою романів письменника (Записки Кирпатого Мефістофеля», «чесність з собою» ). Саме психологічний аналіз думок та дій позитивних та негативних персонажів перебуває в колі інтересів автора. Імпресіонізм також виявляється у зорових деталях, контрастному зіставленні образів, емоційності, грі світлотіней, тонких психологічних рухах. Письменник цікавиться психологічним виявом егоцентричного індивідуалізму, у творчості посилюються біологічні та сексопатологічні мотиви.

Найкращі твори письменника написані надзвичайно майстерно, для імпресіонізму Винниченка притаманним є звернення уваги на зорові деталі, на рухи-рефлекси. Авторові вдається на перший погляд нескладний сюжет загострити антитезами чи несподіваними зовнішніми ефектами.

Тема: М.Коцюбинський. Загальний огляд життя і творчості.