Усний твір-опис місцевості на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі
ПАМ’ЯТКА
Як
працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі
1.
Вдало дібрати фактичний матеріал (виділіть об’єкти, що складають основу опису
місцевості) і підготувати план майбутнього твору.
2.
Дібрати яскравий заголовок, що виражав би основну думку висловлювання.
3.
Дотримуватися вимог художнього стилю (доречно використовувати художні засоби -
епітети, метафори, порівняння — задля увиразнення мовлення).
4.
Використовувати слова і словосполучення на позначення місця розташування
об’єктів опису місцевості, як-от: прямо перед нами, неподалік, поруч, у центрі,
у далині, трохи далі та ін.
5.
Передати власне ставлення до місцевості, що описується (захоплення,
замилування, здивування тощо).
6. Дотримуватися орфографічних, пунктуаційних, лексичних, граматичних та стилістичних норм.
1. Назва вулиці
та короткі відомості про її виникнення.
2. Рельєф і
забудова вулиці:
1) розміри та структура;
2) рослинність
та зовнішній стан;
3) цікаві
будинки та заклади, що розташовані на ній;
4) власний
будинок.
3. Особисте
ставлення до рідної вулиці.
ЗРАЗОК
ВУЛИЦЯ МОГО
ДИТИНСТВА
У кожної людини є найдорожчі місця в
житті. Для мене — це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але
завжди пам’ятаю про неї і повертаюся туди.
Це маленька затишна зелена вулиця носить
назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип,
пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів - такою запам’яталася моя
вулиця.
Наш колишній будинок стоїть у затишному місці. У маленькому
зеленому дворі багато яскравих квітів, а навесні духмяний аромат бузку закохує
мене в себе знову і знову.
Запам’ятався на нашій вулиці і
старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним
садом. Де-не-де збереглися старенькі хатинки у квітучих деревах і густих кущах.
Нещодавно ми з мамою ходили нашою
вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим
пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через
відому алею Слави.
Яка краса на Соборній восени! Дерева
стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому,
наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра доноситься свіже повітря.
Відчуваєш незвичайний спокій і повне злиття з природою. Такий мій рідний серцю
куточок — вулиця Соборна.
Життя тут щасливо іде.
І знову всім серцем бажаю
Вернутись в дитинство своє.
(А. Ярмиш)