четвер, 30 листопада 2023 р.
середа, 29 листопада 2023 р.
вівторок, 28 листопада 2023 р.
понеділок, 27 листопада 2023 р.
неділя, 26 листопада 2023 р.
середа, 22 листопада 2023 р.
На урок 23.11.2023
«Старі Кодаки й перші запорожці-козари» Легенда (скорочено)
Старі Кодаки – найстародавніше поселення. Воно вже й тоді стояло, як ще запорожців звали козарами. От що розказують про нього старі люди.
Старий Кодак був колись городом і належав до Польської Корони; в ньому була і побережна фортеця, обведена глибокими канавами і валами з підземними воротами. В тій фортеці проживав тоді лядський князьок, який правив цим краєм, населеним ляхами, почавши од польської границі по Дніпру аж до турецької, що понад великим лиманом.
Козари вийшли із-за Києва, з своїм ватажком, кошовим Германом, і, осадившись по тім боці Дніпра – на північний схід, – близенько присусідились до того польського князька.
Кошовий Герман, побачивши, що для його люду тутечки мало простору, та ще маючи деякі й інші заміри, розділив своє військо на три частини: першу залишив на цім же місці по сусідству з князьком, другу поселив за Доном, а третю – п’ятнадцять тисяч, – одібравши найзавзятіших, пішов з ними в Сибір і всю ту дику пустиню з божою поміччю завоював і підбив під державу Руську. Так од цих ото козар, що залишив Герман біля Дніпровських порогів, народились і всі присно-славні запорожці. Вони розмножились так, що стало їм тісно на тих вольностях, що Герман наділив,– й стали прохати польського короля, з котрим жили у великій приязні і братстві, щоб він подарував їм землі кодацького князька.
Польський король приклонився на їхнє прохання і дав указ, щоб ляхи перейшли на інші землі, а запорожцям через їх малоземелля одступили свою шляхетну дідичню. Але лядський старшині, що жив у Кодаці з князьком, не хотілося віддавати кревної дідівщини.
Запорожці сугубою докукою та й приневолили короля таке слово ляпнуть, що багацько воно лиха наробило, і ляхам і січовикам по приказці: «Не займай чужого – свого не стратиш». Так король і ляпнув от таке слово.
– Попужніть їх,– каже,– гарненько, коли не хочуть ласкою віддати вам свої землі!
От запорожці ляхів пужнули так, що вже й сам король не рад був тому слову. Наробило воно того, що з братів стали ми ляхам лютими ворогами, бо запорожці сім літ шкварили ляхів, поки не забрали всіх земель і не протурили їх за Случ.
З того часу і до зруйнування коша Кодаки залишалися у володінні запорожців; і досі слава про них не вмовкла по всій околиці, бо там ще тільки збереглися стародавні запорозькі звичаї.
Словничок до твору
- Старі Кодаки – поселення, розміщене на правому березі річки Дніпро; навпроти його починалися дніпровські пороги – Кодацький поріг. Зараз це селище в Новоолександрівській сільській громаді Дніпропетровської області.
- Козари – назва козаків в давні часи; за однією з теорій, слово «козак» походить від слова «хазар» (у тогочасній транскрипції – «козар)».
- Осадитися – оселитися.
- Заміри – наміри.
- Підбити – підпорядкувати.
- Присно-славний – завжди славний.
- Приклонитися – погодитися, прийняти з прихильністю.
- Дідичня – вотчина, родове володіння.
- Сугуба докука – особливий клопіт, досада.
- Слово ляпнуть – сказати щось необдумано, необережно.
- Попужнити – налякати.
- Шкварити – тут давати жару.
- Протурити – прогнати.
- Кош (кіш) – велике козацьке об'єднання на чолі з отаманом.