Відомості про звертання
|
Що означають |
Як виражаються |
Роль у реченні |
Приклади |
|
Особу, до якої звернене мовлення, рідше - клички тварин або назви неістот. Можуть означати
уособлені явища дійсності. |
Іменниками у кличному відмінку або у формі називного відмінка, а також іншими частинами мови в значенні іменника, іменними сполученнями. |
Не бувають чле-нами речення, а лише усклад-нюють їх. |
Поезіє,
красо моя, окрасо, я перед
тебе чи до тебе
жив? (В.Стус) Мово!
Пресвятая Богородице
мого народу! 3
чорнозему, з любистку, м'яти, рясту, євшан-зілля, з роси, від зорі і місяця
народна (К.Мотрич). Ти наше
диво калинове, кохана материнська мово!(Д. Білоус) |
|
ЩО
ВИРАЖАЮТЬ |
ВСТАВНІ
СЛОВА |
ПРИКЛАДИ |
|
1. Упевненість,
невпевненість, сумнів, передбачення тощо |
Безумовно,
безперечно, без сумніву, дійсно, звичайно, правда, певна річ,здається, певно,
мабуть, видно, може, може бути, очевидно тощо |
І я
був неправий, звичайно. |
|
2.
Емоційну оцінку повідомлюваного (радість, задоволення, жаль, здивування,
незадоволення тощо) |
На
радість, на щастя, на жаль, як на біду, як навмисне, на сором, дивна річ тощо |
Шкода,
ми втрачаємо прекрасного солдата. |
|
3.
Оцінку фактів з погляду їх звичайності |
Як
водиться, як завжди, було, бувало тощо |
Отак,
бува, німі вітри ячать, гойдаючи небес ясну колиску. |
|
4.
Вказівку на зв'язок думок,
послідовність викладу |
По-перше,
по-друге, нарешті, зрештою, інакше кажучи, наприклад, проте, однак, навпаки,
отже, таким чином, значить, виходить тощо |
Ніжність,
наприклад, описати математично не можливо. |
|
5.
Вказівку на способи оформлення думок, на експресивний характер висловлювання |
Словом,
правду кажучи, сказати правду, признатися по правді, ніде правди діти, грубо
висловлюючись тощо |
Хоч,
правду кажучи, юнак у душі не вважав спів за професію. |
|
6.
Вказівку на джерело повідомлення |
З
погляду, на думку, за повідомленням, як кажуть, каже, мовляв, як відомо, як
указано, по-твоєму, по-моєму, по-вашому тощо |
На
його думку, ситуація набуває загрозливого характеру. |
|
7.
Активізацію уваги слухача або читача |
Знаєте,
вірите, уявіть собі, зверніть увагу, зрозумійте тощо |
А
завтра ж у мене, знаєш, важливі справи вмісті. |
Робота в парах.
Записати речення, розставити
розділові знаки, підкреслити звертання.
1. Мово рідна слово рідне хто вас забуває той у грудях не
серденько тілько камінь має. 2. Можна все на світі вибирати сину вибрати не можна тільки Батьківщину. 3.
Україно Ти для мене диво. 4. Мій краю рідний Україно Шумлять гаї цвітуть сади.
Живи воскресла Батьківщино
у чарах дивної
краси.
Лінгвістичне дослідження
Прочитайте подані речення. Поміркуйте, у яких із них
виділені слова є вставними, а в яких – членами речення. Визначте їх синтаксичну
функцію. Поставте потрібні розділові знаки й обґрунтуйте їх.
1. Пісня здавалось бриніла вже в
ньому (М. Коцюбинський). 2. Веселеє колись село
чомусь тепер мені
старому здавалось темним
і німим (Т. Шевченко). 3. Не все іще було, що може
бути (І. Франко). 4. Може пісня хліб благословляє, може в пісню йде від хліба
сила (М. Нагнибіда). 5. Не вистою здається вже не вистою (В.Забаштанський). 6.
Гарячому мисливцю і пень лисом здається (Нар. творчість).
Тестові завдання
1.Вставне
слово є в реченні
А Чужі
недоліки видно краще.
Б Із
пагорба видно чудові сільські краєвиди.
В
Сьогодні видно не наш день.
Г
Сьогодні видно вашу роботу.
2.
Вставного слова НЕМА в реченні
А
Очевидно ми прийшли занадто швидко.
Б
Очевидно – вставне слово.
В Було
очевидно кого відберуть у десятку кращих спортсменів року.
Г
Очевидно й неймовірно – однорідні члени речення.
3.НЕМАЄ
вставленої конструкції в реченні (розділові знаки опущено)
А Коні
були завжди тільки кіньми натомість люди як відомо стають усім на світі.
Б І коли
наші руки зустрічаються вічна історія із цими руками Клавдія Петрівна втрачає
свідомість.
В У
травні каштани як я люблю цю пору вибухають білими салютами.
Г
Вузенький хідник витканий зі смужок різнокольорового ганчір'я хтось розкинув
його сушитися уздовж парканчика теж був раритетним.
4.Правильно
поставлено розділові знаки в реченні
А Кожен
має посадити в житті, принаймні, одне дерево.
Б
Товариш, видно: не зрозумів жарту.
В Горе,
кажуть, за горе чіпляється.
Г Моє
серце мабуть болітиме, як не стрінемось ми в житті.
5.Пунктуаційну
помилку допущено в реченні
А Кажуть,
карлики так дрібніють, що непомітно можуть залізти в душу.
Б А мої
друзяки, чесно кажучи, не з хороброго десятка.
В Народу
були зав'язані очі, а він, проте, повертав обличчя туди де рокотали грізні
струни Тараса Шевченка.
Г Мар'яна невдоволено хитнула головою, проте,
взяла зі столу сорочку.
6.НІКОЛИ
не буває вставним слово
А уявіть
Б
принаймні
В можливо
Г без
сумніву
7.Звертанням ускладнено речення (розділові знаки
опущено)
А Гетьте думи ви хмари осінні!
Б Ви знаєте як сплять старі гаї?
В Чому уста твої німі?
Г Ти не дивись що буде там чи забуття чи зрада…
8.Поширеним звертанням ускладнено речення
(розділові знаки опущено)
А Ой не крийся природо не крийся що ти в лузі за
літом у тузі.
Б Тебе я земле всю сходив до краю.
В Нікому солодкі мої не дано пізнати до кінця
істину.
Г Нехай гнеться лоза а ти дубе кріпись.
9. Двома звертаннями ускладнено речення (розділові
знаки опущено)
А Я люблю тебе поле твої пахощі й цвіт.
Б Рідна мати моя ти ночей не доспала і водила мене у
поля край села.
В Через тумани лихі через великеє горе ти світиш
мені моя зоре.
Г Припливайте до колиски лебеді як мрії опустіться
тихі зорі синові під вії.
10. Правильно поставлено розділові знаки в реченні
А О, Борисфене, батьку наш і друже, біля твоїх
родючих берегів ти нас з'єднав в часи прадавніх зрушень.
Б О панно Інно, панно Інно, любові усміх квітне раз
– ще й тлінно.
В Дозволь мені великий господине, розважити книжками
смуток твій.
Г Ех доле моя, не лякай мене!
