На урок 05.09.22

 Тема: Повторення вивченого про мовлення. Види мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, говоріння, письмо). Різновиди аудіювання  та читання

 Читання мовчки

Найвідоміша книга

Найвідоміша за всю історію цивілізації книга - Біблія. Її мудрість переважає все відоме людству, і саме тому інтерес до Книги книг не згасає протягом тисячоліть.

Слово  Біблія  - грецького походження й означає книжки чи зібрання книжок. Ці книжки становлять  Священне Писання християнської церкви, яка засновує на них своє вчення і зберігає Писання в незмінному вигляді. Біблія складається з Книг Старого (Ветхого) і Нового Заповіту.

Писання Старого Заповіту розпочалося давньоєврейською мовою й тривало майже 1600  років, починаючи від 1513 р. до Різдва Христового.

У створенні книг Старого Заповіту брали участь 40 авторів. Це були не прості люди, а обрані Богом. Вони праведно жили, тому Бог через них проголошував істину.

До Старого Заповіту ввійшло 39 книжок. Перші п’ять (“Буття”, “Вихід”, “Левіт”, “Числа”, “Повторення Закону”) написав пророк Мойсей. Єврейською мовою вони називаються “Тора” – “Закон” і переповідають історію  ізраїльського народу.  Далі йдуть книги історичні, навчальні й поетичні.

Друга частина Священного Писання складається з 27 книжок Нового Заповіту. Вони з’явилися після Різдва Христового. Писали їх натхнені Святим Духом учні Ісуса Христа – апостоли. Розпочинається Новий Заповіт  чотирма Євангеліями  - від Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Ці книжки написані  наприкінці І ст.. Назва Євангеліє означає радісна звістка. Це звістка про те, що на землю прийшов Божий Син, щоб урятувати людей. У Євангеліях розповідається  про життя Ісуса на землі, чудеса, які він творив, Його мученицьку загибель та Його воскресіння.

Новозавітні книжки були написані народною александрійською говіркою  грецької мови (так званим койне). То була мова освічених людей того часу, тому апостоли або писали нею, або диктували  переписувачам, які відтворювали сказане ними на папірусі.

У другій половині  ІХ ст.. просвітники Кирило й Мефодій переклали  новозавітні книги слов’янською мовою. Найдавніша пам’ятка цього перекладу  відома як  “Остромирове Євангеліє”.

Згідно зі статутом православної церкви, кожному вірному бажано читати Біблію щодня. (За О.Степановим;  280 сл.)