Віддай людині крихітку себе. За це душа наповнюється світлом (Ліна Костенко).

четвер, 29 лютого 2024 р.

На урок 01.03.2024

РМ. Усний докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму 

           Минають роки й десятиліття. Люди здавна шанують речі, якими користувалися в побуті предки. Біле полотнище було і є для українців і скатертиною, і частиною одягу, і прикрасою оселі.

              Ще в сиву давнину таке полотнище назвали рушником. Чому? Тому що руками рушники були виткані й вишиті. Працьовиті руки безперервно знаходили і знаходять їм застосування в побуті. Руки дбайливої господині безперервно торкаються рушника.

             Жоден обряд не обходився без рушника. Хліб і сіль дорогим гостям подавали на рушнику. На Великдень у рушник загортали паску й крашанки. Рушниками прикрашали ікони та портрети в хаті.

               Коли мати проводжала сина в дорогу, то дарувала йому рушник. Чому? Тому що саме він уособлює долю. Червоні й чорні нитки у вишивці символізують любов і журбу, радість і печаль. 


Немає коментарів:

Дописати коментар