На урок 21.12.21

 

«Пісні про шандаря».

Ой пити би горівочку, ой пити би, пити,
Ой прийшлося шандареві з Делятина іти.
Ой положу на віконце горохову гранку,
Прийшов шандар з Делятина, бо має коханку.
Ой піп іде до церковці та на службу Божу,
А шандар ся відзиває: — Та я вам поможу!
Ой піп службу відправляє та людей жегнає,
А шандар си став на хори, Апостол читає.
Ой люди ся проступили та стали у кутки,
А він любку за ручечку, повів через сутки:
— Ой ходімо, моя мила, та на торговицю
Та будемо попивати мед та й сливовицю.
Ой як прийшов Николайко до своєї хати,
Ані ключів, ані жінки нема коло хати.
А він пішов до сусідів, зачав ся питати:
— Чи нема тут мої жінки? Нема коло хати.
— Вони його притримують: — Просимо сідати.
Він зняв шапку, поклонився: — Йду далі шукати!
Ой іди ж ти, Николайку, та на торговицю,
Ой там жінка із шандарем п'є мед, сливовицю!
Ой дивиться Николайко крізь оболоночки,
Жінка лежит розібрана, гола, без сорочки.
Взяв сокиру в шинкарочки, розрубав дверії,
Забрав речі жандармськії до фільватерії.
Ой почали за Николов у погоню бічи,
Завернули Николая: — Неси назад річи!
У покою піп Николу на смерть сповідає,
А у другім його жінка рученьки ламає:
— Любі мої єгомостю, щось маю казати,
Чи мож' мене із шандарем вкупі поховати?
Чи мож' мене із шандарем вкупі головами,
Щоби була розмовочка й на тім світі з нами?
— Ой молода молодице, не мож' то зробити:
Уже шандар тиждень гниє, ти ще будеш жити!

Словничок незнайомих слів

Шандар – жандарм.

Делятин – селище міського типу Надвірнянського району Івано-Франківської області, на Гуцульщині.

Гранка – грань.

Торговиця – місце, де відбувається торгівля; базар.

Сливовиця – слив’янка.

Єгомость – піп, тобто його милість, так називали попів у Галичині.